Вісник Тустані
Вісник “Тустань” 2018-2(22), 1 березня 2018
Вісник “Тустань” 2018-1(21), 1 січня 2018
Вісник “Тустань” 2017-1(20), 12 січня 2017
Вісник “Тустань” 2016-1(19), 15 березня 2016
Вісник “Тустань” 2015-1(18), 15 жовтня 2015
Вісник “Тустань” 2014-2(17), 1 серпня 2014
Вісник “Тустань” 2014-1(16), 1 лютого 2014
Вісник “Тустань” 2013-2(15), 1 вересня 2013
Вісник “Тустань” 2013-1(14), 1 лютого 2013
Вісник “Тустань” 2012-5(13), 1 грудня 2012
Вісник “Тустань” 2012-4(12), 1 листопада 2011
Вісник “Тустань” 2012-4(11), 1 жовтня 2012
Вісник “Тустань” 2012-3(10), 1 червня 2012
Вісник “Тустань” 2012-2(9), 1 березня 2012
Вісник “Тустань” 2012-1(8), 1 січня 2012
Вісник “Тустань” 2011-7(7), 1 грудня 2011
Вісник “Тустань” 2011-6(6), 1 червня 2011
Вісник “Тустань” 2011-5(5), 1 травня 2011
Вісник “Тустань” 2011-4(4), 1 квітня 2011
Вісник “Тустань” 2011-3(3), 1 березня 2011
Вісник “Тустань” 2011-2(2), 1 лютого 2011
Вісник “Тустань” 2011-1(1), 16 січня 2011
Наукові публікації
Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л. : ПРОСТІР-М, 2020. – Кн. 4. – 540 с.
Науковий збірник містить нові матеріали досліджень освоєння Карпатського регіону та наскельної фортеці Тустань від найдавніших часів до сьогодення (геологія, археологія, історія, етнологія, архітектура, реставрація).
Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л. : ПРОСТІР-М, 2018. – Кн. 3. – 660 с.
Науковий збірник містить нові матеріали досліджень освоєння Карпатського регіону та наскельної фортеці Тустань у доісторичну добу та в середньовіччі (археологія; історія; етнологія; скелі та печери). Окрему увагу присвячено проблемам сучасних методик дослідження і музеєфікації пам‘яток та їх використання для розвитку місцевих громад.
У пропонованому читачеві виданні зібрано найважливіші публікації Михайла Рожка, які узагальнюють його багаторічні студії над архітектурою та системою оборони Українських Карпат у княжу добу. Попри наявність у книзі цілої низки дискусійних питань та, можливо, уже дещо застарілих інтерпретацій, спричинених сьогочасним поступом археології, тут подано важливі відомості про оборонні об’єкти карпатського регіону та розвиток середньовічного зодчества. Видання покликане привернути увагу наукового середовища до окреслених тут проблем та сприяти подальшому їх розв’язанню. Для археологів, архітекторів, істориків, краєзнавців, викладачів та студентів.
Проблема освоєння Карпатського регіону здавна викликає інтерес науковців та має значну історіографічну базу. Проте дослідження часто провадилися відокремлено спеціалістами різних галузей науки. Мета запропонованої конференції — поставити нові наукові проблеми, привернути увагу до означеної тематики та сприяти координації зусиль широкого кола дослідників різних галузей з України та з-за кордону. Особливу увагу приділено проблемам сучасних методик дослідження і музеєфікації пам‘яток та їх використання для розвитку місцевих громад. В роботі конференції взяли участь провідні науковці з різних регіонів України та чотирьох країн (Польща, Словаччина, Болгарія, РФ), що займаються окресленою тематикою.
Робота виконана на кафедрі реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
Науковий збірник містить нові матеріали досліджень наскельної фортеці Тустань та її околиць (археологія, історія, архітектура, пам’яткоохоронна діяльність). Другу частину складають статті, присвячені питанням освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі (історичний, археологічний та етнологічний аспекти).
Науковий збірник містить матеріали про Михайла Рожка – життєпис, бібліографію праць, огляд архіву. Другу частину складають статті колег вченого, а також праці з різних галузей наук, якими він займався і цікавився – історії, археології, етнографії, краєзнавства, історичного ландшафту та архітектури, реставрації та збереження культурної спадщини.
У монографії розглядається унікальний наскельний оборонний комплекс – дерев’яна давньоруська фортеця Тустань IX-XIII ст. (с. Урич Львівської обл.). На основі натурних обмірів і вивчення наскельних слідів досліджуються п’ять періодів її дерев’яної забудови.
Для археологів, істориків, архітекторів, краєзнавців, викладачів і студентів вузів.
Завантажити у форматі djvu.