Завершився ленд-арт симпозіум «Земля сили», що відбувався на території Заповідника «Тустань» і села Урич з 24 липня до 4 серпня 2018 року.
Проект об’єднав довкола пам’ятки 11 митців з 4 країн (Україна, Білорусія, Польща, Росія) для органічного доповнення культурного ландшафту новими ідеями та художньою інтерпретацією історичних фактів і легенд. В результаті проекту було створено ряд арт-об’єктів, детальніше з ними можна ознайомитися на фото.
Симпозіум проведений в рамках проекту «Території натхнення», підтриманого Європейським Союзом (програма «Креативна Європа»).
Евеліна Тринцолин «Шлях»
Інтерпретація автора: «Використана в об’єкті сіль давала основний прибуток Тустані, але у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці. Символічний шлях наділяється і просторовим, і тимчасовим виміром. Початок і кінець шляху відзначені зміною стану: герой набуває щось нове або заповнює втрачене. Тут відбувається занепад і крах цілих цивілізацій. Невід’ємними атрибутами є перешкоди, що вимагають концентрації волі і духу воїна. В цьому сенсі – це завжди шлях до вищих цінностей».
Роксолана Дудка «Зона комфортності»
Інтерпретація автора: «… Страх бути незрозумілим чи осудженим, невпевненість в собі та своїх силах, створює навколо нас ту саму «зону комфортності», що не відповідає твоїм внутрішнім станам, бажанням та переживанням. Пізнаваний образ «гнізда» – як домівка, родина, близькі та друзі, сімейні цінності сьогодні став доволі стереотипним і часто не відповідає реальності».
Роксолана Угринюк «Мовчки»
Інтерпретація автора: «Тривога, безвихідь. Відчуття, що нахлинають, коли заходиш в закинуті сільські будинки. Поламані меблі і розкидані речі. Страхітлива тиша з присмаком скорботи. Розбиті вікна… Вікна, через які світило сонце і дивись на небо. Зараз вони мовчки спостерігають занепад. Вони свідки минулого і віщуни занепадання села. Болото – місце, куди, кажуть, краще не ходити. Ліхтар давав світло, щоб вберегти прохожих. Тепер світло веде в трясовину».
Дмитро Зайцев, Данило Зайцев «Вартовий фортеці»
Інтерпретація автора: «Цей арт-проект є алегорією оборонної сутності фортеці, її броньованим серцем».
Владислав Фролов «Захист»
Інтерпретація автора: «Формальна червона стріла – символ протидії знищення культурної пам’яті цього краю. Біла основа зброї – образ захисту та примирення. Це заклик до збереження пам’яті минулого, заради збагачення майбутнього».
Михаїл Селіщев «Сира-Земля Мати»
Інтерпретація автора: «Фортеця Тустань охороняла передові рубежі князівства. Там не було жінок, тільки воїни. Тому це не зображення жінки як такої, це символ, який жив у свідомості кожного воїна фортеці. Сам образ дуже старий, притаманний усім народам, в тому числі слов’янським. Він архетипний, так само є стрижневим в суспільній свідомості древніх, навколо якого будується модель світобудови. Це початок – і кінець, це і сенс батьківщини, початок рідної землі, яку охороняв воїн, і за яку був готовий віддати своє життя. Це образ, який визначає життя середньовічного воїна і наповнює його змістом».
Олексій Шеболдаєв «Прашопінг»
Інтерпретація автора: «Сцена полювання людей, які не могли сходити в магазин, щоб придбати їжу».
Василь Татарський «Сім’я»
Дмитро Зайцев «Стріли»
Інтерпретація автора: «Фортеця мала потужну оборонну функцію, політ стріли сягав 400 метрів».
Олег Гаврилів, Евеліна Тринцолин «Колонізація»
Інтерпретація автора: «Парадокс Фермі. Поєднання поширеної віри в те, що у Всесвіті існує значна кількість технологічно розвинутих цивілізацій, із відсутністю яких-небудь спостережень, котрі б її підтверджували, є парадоксальним і веде до висновку, що або наше розуміння природи, або наші спостереження неповні та помилкові. А отже Людство обрало шлях колонізатора, ми у вічному пошуку нових територій. Проте що довше ми шукаємо схожі планети на Землю, є надія на те, що більше цінуватимемо свою планету. Окуповуючи космос, і забруднюючи його собою. Ми в ризикуємо втратити свою оселю. І хто знає…»
Перт Бес «Пам’ять»
Богдан Локатир, Маргарита Журунова «Той, що сидить у скелі»
Інтерпретація автора: «Проект створено на основі легенди про те, що раз на рік скелі відкриваються і там…
В різний час доби та пору року дзеркало по іншому відбиває світло і створює різні візуальні ілюзії. Залежно від того, з якого боку і з якою швидкістю споглядати на об’єкт, він по-різному впливатиме на сприйняття того, хто проходить повз».