Ту Стань!

Ту Стань! – 2017 Ту Стань! – 2016 Ту Стань! – 2015
Ту Стань! – 2014 Ту Стань! – 2013 Ту Стань! – 2012

 

«Ту Стань!» — тут кожен може стати частинкою дійства

PicMonkey Collage

Протягом десяти років Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» гуртує довкола себе людей, які прагнуть особливої атмосфери, особливих відчуттів і постійного розвитку.

«Ту Стань!» – це цілісне художнє оформлення території і режисура. Тобто окремі акції пов’язані спільною ідеєю, що, в результаті, дає справжній вибух дійства. «Ту Стань!» — це також постійні пошуки. Спершу занурення в минуле відбувалося через легенди: про Тустань, про Велетнів, про Змія… Так, у 2007 році за два тижні створили десятиметрового триголового змія, який дихав вогнем, у 2008 році з цим змієм боровся вже чорний змій, згодом були також велетні; у наступні роки відтворили метальну машину, таран, які використовували як зброю для штурму фортеці. Вистави, розповіді про великих воїнів, велику державу відбуваються паралельно з реконструкцією побуту реального середньовіччя.

Зараз Фестиваль більше зосереджуються на атмосфері середньовіччя через відтворення зброї, побуту, ремесел. Сприяє цьому й активність відвідувачів. Також із року в рік «Ту Стань!» поглиблюється, вивчаючи українську середньовічну історію у контексті світової через реконструкцію культури монголо-татар, європейських лицарів (на захід регулярно приїжджають литовці, поляки). Це реконструкції, які дуже близькі до наукових, але водночас до них можна торкнутися, вони справжні, живі й можуть стати цікавими і захоплюючими для значно ширшого кола людей, ніж лише науковці.

У 2014 році відбулося серйозне переосмислення нашої діяльності: що маємо робити в такий складний для країни час. Вирішили продовжувати наш Фестиваль, бо це не просто свято, а дні високої української культури, історія нашої могутності. Саме зараз дуже важливо про це говорити. Це теж елемент боротьби проти того, чого хоче ворог – змусити нас боятися, зневіритися у собі, не бачити майбутнього. Хлопці на Сході воюють, щоб ми були живі, щоб культура і держава розвивалися. Для глибшого осмислення ми започаткували на Фестивалі «Духовну територію», у рамках якої є можливість обговорити те, що маємо робити і якою повинна бути культура часів війни. Також це місце для молитви і духовного заглиблення.

Фестиваль «Ту Стань!» продовжує розвиватися, має свою унікальну нішу, своїх поціновувачів, вже став регіональним брендом, який відомий не лише в Україні, а й за її межами.

— Звичайно, питання росту — це вихід на міжнародний рівень, коли ми зможемо їхати зі своїм Фестивалем в інші країни. Але все впирається в ресурси. Адже, щоб провести цей захід, потрібно розвинути не лише те, що видиме — режисура, сцена, музика, а й цілу інфраструктуру на лісовій галявині: забезпечити електропостачання, водопостачання, убезпечити відвідувачів, подбати про харчування, місця для ночівлі, транспортне сполучення і багато іншого. І це насправді досить ресурсномісткі речі. Питання спонсорства Фестивалю доволі складне. Ми зверталися до багатьох людей, на жаль,часто чули відмови. Але нам пощастило, і ми познайомилися з нашим багаторічним меценатом — Віталієм Дем’янюком. Ця людина прагне творити цей фестиваль як якісний український культурний продукт, що більше, він творить український простір. В Україні здавна були традиції меценатства, починаючи від князів, які будували церкви, розвивали культуру, далі гетьмани, духовенство; рясним на благодійність був початок минулого століття. Вкладаючи в розвиток культури, ці люди дозволяли в складні часи зберігати і розвивати українську культуру. Тому дуже важливо, щоб такі свідомі постаті були, важливо про них говорити, тим більше, що зараз в Україні музеї, як, зрештою, давно в цілому світі, вчаться розраховувати не лише на державну підтримку, а використати всі можливості для розвитку: через отримання грантів, залучення спонсорів та меценатів, кола друзів… Таку допомогу має наш Фестиваль від мецената Віталія Дем’янюка. І це не лише фінансова підтримка, а й просування, лобіювання інтересів, потреб як Фестивалю, так і Заповідника. Щодо Фестивалю, то ми завдячуємо йому розвитком інфраструктури, завдяки якій відвідувачі почуваються комфортно. Внесок нашого благодійника від 2008 року дозволив задати певний рівень Фестивалю, який ми не можемо зменшити, а лише розвивати, збільшувати і вдосконалювати. Завдяки йому вдалося реалізувати дуже багато задумів, ідей, експериментів і пошуків якісного культурного продукту.
Ініціатор та засновник Фестивалю «Ту Стань!» Василь Рожко.

«Ту Стань!» — це національна культура, історична тяглість і добра організація

— Я завжди бачив, що корені Фестивалю «Ту Стань!» і його розвиток — це продовження української та європейської культури. В такий спосіб ми підкреслюємо історичну тяглість, спадковість і те, що на наших теренах українська культура існує тисячоліття і формується у європейських традиціях.
Роль команди, яку сформував Василь Рожко, досить вагома. Вони створили Фестиваль і ведуть його в форматі не попсової, а національної культури, але водночас реалізують це на абсолютно сучасному рівні. Тобто вдало поєднані національна історична культура, історична тяглість і високий рівень, який відповідає сучасним стандартам організації фестивалів у європейських країнах. Правильна і модерна організація команди Фестивалюі команди Заповідника «Тустань» — це саме те, що мене приваблює.
На жаль, сьогодні меценатство в нашій державі ще не дуже поширене. Тому будь-яку допомогу, якщо вона спрямована на підтримку та розвиток культури, варто вітати і говорити про це. Звичайно, хотілося б, щоб культура меценатства розвивалася і не тільки базувалася на кон’юнктурі, а відповідала внутрішнім переконанням і способу мислення людей. Тоді вона буде значно глибшою і, відповідно, зв’язки з культурними об’єктами будуть не одноразовими чи тимчасовими, а тривалими і матимуть значно міцніше підґрунтя.
Меценат Фестивалю української середньовічної культури «Ту Стань!» Віталій Дем’янюк